Для того, щоб краще зрозуміти основні типи мультимедійних технологій, виділимо чотири основні напрями їх використання: 

1) Технології загального користування / індивідуального користування: з першого боку - інтерактивні термінали, деякі технології презентацій за допомогою комп'ютера (ППК) та “відеографічні газети”, що розповсюджуються по мережах; з другого — мультимедійні робочі місця, які реально індивідуальні або використовуються різними особами (навчальні мультимедійні класи, мультимедійні комп'ютери для ведення різного типу документації…). Але якщо навіть мультимедійні технології часто використовуються в громадських місцях, тим не менш - їхній основний ринок - будинки споживачів або / і робочі місця. 

2) – робочі місця мультимедіа (нелінійний відеомонтаж, комп'ютерна графіка, інженерні проекти тощо); з другої — системи, що використовуються неспеціалістами в громадських місцях (інтерактивні термінали), всі системи з вбудованими мікропроцесорами, призначені для домашніх умов (ігрові CD-приставки, CD-I, Play Station та ін.). 

3) Технології для використання місцевої інформації / для інформації, що отримується на відстані (телематика): На початковому етапі технології мультимедіа швидко розвивалися тому, що різко зросли можливості домашніх персональних комп'ютерів та можливості запису та зберігання цифрової інформації, зокрема, на оптичних компакт-дисках -дисках.Сьогодні швидкий розвиток цифрових мереж середньої та високої пропускної спроможності (волоконнооптичних у тому числі) дає можливість говорити про швидкий розвиток дистанційних мультимедійних технологій. . Багато дослідників не вважають неінтерактивні системи мультимедійними. Але слід визнати, що кількість неінтерактивних систем, що використовують різні виразні засоби (дані, текст, звук, зображення) може зрости. Вони можуть використовуватися для розваги публіки в громадських місцях, презентаціях, виставках і т.д. 

З точки зору термінала користувача можна виділити: комп'ютер, який за своїми характеристиками і за кількістю приєднаних пристроїв більш-менш відповідає своїй назві; різного типу; 
 
3) Мовні системи, які передбачають поширення програм (що включають текст, графіку, відео, звук та ін) по телевізійних мереж або через системи відеопроекції, демонструють програми в місцях презентацій та виставок .

4) Комбіновані домашні інтерактивні системи, які передбачають підключення до єдиної інтерактивної системи телевізора, телефону, програвачів аудіодисків, комп'ютера і т.д. У чистому вигляді наразі не існують.Як елементи цього виступають різного роду ігрові комп'ютерні приставки, які для зображення використовують телевізор, а для звуку - домашню аудіосистему.

5) Інтерактивне телебачення, яке передбачає технології (більш-менш) інтерактивні та мультимедійні. Теж технологія найближчого майбутнього. Сьогодні існує лише у вигляді досвідчених зразків у Канаді, США, Західній Європі. Деякі з перерахованих вище технологій та напрямів використання мультимедіа вже добре розвинені сьогодні і можуть бути предметом серйозного вивчення; інші, з технічних причин або через складнощі ринку ще чекають свого часу і потрібно кілька років, поки визначиться їхнє місце в сучасній комунікації. Треті вже "померли", незважаючи на молодий вік і поступилися своїм місцем більш досконалим технологіям (CD-I - DVD).